Дегенеративний процес на КТ оцінюють за сукупністю структурних змін, а не за однією окремою ознакою. Радіолог аналізує висоту міжхребцевих проміжків, контури тіл хребців, стан замикальних пластинок, фасеткових суглобів і просвіт хребетного каналу.
- Звуження міжхребцевих проміжків. Зменшення відстані між суміжними хребцями може супроводжувати дегенеративні зміни міжхребцевого диска.
- Крайові остеофіти. Кісткові розростання формуються по краях тіл хребців і можуть звужувати міжхребцеві отвори або хребетний канал.
- Субхондральний склероз. Підвищення щільності кісткової тканини біля замикальних пластинок або суглобових поверхонь може виникати на тлі тривалих дегенеративних змін.
- Фасетковий артроз. КТ дозволяє оцінити звуження суглобової щілини, кісткові розростання та перебудову дуговідросткових суглобів.
- Кальцифікація тканин. Метод добре візуалізує ділянки кальцифікації зв’язок та інших структур хребта.
Виявлені зміни потрібно співвідносити зі скаргами та неврологічними симптомами пацієнта. Виражені дегенеративні ознаки на знімках не завжди означають настільки ж сильний больовий синдром, а джерелом болю можуть бути структури, які краще оцінюються за допомогою МРТ.