Статті М-плюс

Псоріаз. Причини виникнення та методи самоконтролю.

Дерматологія

Псоріаз відомий з давніх-давен і є сьогодні одним з найбільш поширених дерматозів. Перші спогади про нього в трактатах стародавньої медицини датуються 35 роком до н.е. Його називали "Трояндою Диявола", боялися як прокази (до кінця 18 століття псоріаз вважався одним з варіантів лепри) і обходили хворого стороною, боячись заразитися. Проте теорія інфекційного походження псоріазу підтвердження не отримала.

За даними різних досліджень, на псоріаз страждає 3% - 5% населення земної кулі. Це означає, що зі ста людей троє – п’ятеро та навіть більше хворі на псоріаз. Хвороба виникає незалежно від статі, раси, соціального статусу та мешкання людини.
Псоріаз – дуже поширене захворювання, що становить серйозну проблему здоров'ю, що накладає свій відбиток на якість життя людини.

Що таке «псоріаз»?

Це хронічне неінфекційне захворювання шкіри, яке характеризується появою загрубілих яскраво-рожевих або насичено-червоних, вузликів та бляшок, чітко відмежованих від здорової шкіри. Висипання вкриті сріблясто-білими лусочками і можуть мати різні розміри. Зазвичай захворювання супроводжується сильним свербінням.
Поява псоріатичної висипки обумовлена ​​двома процесами: дуже швидким розмноженням з порушенням диференціювання клітин поверхневого шару шкіри (епідермісу) та виникненням запальних змін.
Нещодавно вчені вважали, що псоріаз є суто шкірною хворобою. Сьогодні встановлено, що це системне захворювання, у якому уражається не тільки шкіра, а й суглоби, ендокринні органи, серцево - судинна система, нирки. Псоріаз збільшує ризик виникнення інфаркту міокарда, цукрового діабету, ожиріння, метаболічного синдрому, депресії.
Враховуючи поширеність захворювання, часту втрату працездатності, ризик інвалідизації та суттєве зниження якості життя хворого, псоріаз є не тільки медичною, а й серйозною соціальною проблемою.


У якому віці виникає псоріаз?

Псоріазом можна захворіти у будь-якому віці, і в ранньому дитинстві, і в глибокій старості.

Небезпідставним є факт того, що чим раніше проявляє себе псоріаз, тим більша ймовірність його важкого перебігу з частими загостреннями.


Що допомагає з'явитися псоріазу?

  • Спадкова схильність.

Псоріаз - захворювання з чітко вираженою спадковою схильністю. За даними окремих дослідників, сімейний анамнез є у кожного другого хворого.

Імовірність появи псоріазу у дітей висока, якщо на псоріаз хворіють обидва батьки, якщо один – ймовірність виникнення хвороби знижується. І так далі...

Псоріаз може «пропустити» кілька поколінь та проявити себе у прапраправнуків.


  • Інфекції.

Часто «пусковим» механізмом для псоріазу є інфекційні захворювання бактеріальної, вірусної або грибкової природи: стрептококові ангіни та фарингіти, грип, ГРВІ, герпес, ВІЛ – інфекція, кандидоз, стрептодермії, фурункульоз, а також короста. При існуючому псоріазі інфекції можуть викликати загострення. Показово, що лікування інфекційного процесу часто зменшує або навіть усуває прояви псоріазу.


  • Стрес.

Є одним із найсильніших активізуючих псоріаз фактором. Депресія, агресія, нав'язливі стани сприяють посиленню клінічної симптоматики хвороби.


  • Травми.

Дуже часто псоріаз виникає на травмованій ділянці шкіри. Тобто, на місці потертостей, порізів, подряпин, уколів, різних опіків (сонячний, хімічний, термічний), хірургічних розрізів і навіть у місцях тиску і тертя одягу виникають псоріатичні висипання.

Пусковим фактором псоріазу можуть стати: голковколювання, вакцинація, татуаж, пірсинг, гоління, наклеювання пластиру, косметологічні процедури (пілінг, чищення та ін.)


Методи самоконтролю

  • Якісний догляд за шкірним покровом (водні процедури, регулярне зволоження шкіри засобами з числа спеіальної лікувальної косметики, уникати контактів з хімічними речовинами тощо);
  • Дотримуватися правильного харчування та дієти, про що Вас обов'язково проінформує дерматолог;
  • Рекомендується проводити курси розслаблюючого масажу (у періоди ремісії захворювання);
  • Відмова від шкідливих звичок (вживання алкоголю, паління);
  • Уникати стресових напруг та депресії або контролювати їх за допомогою спеціаліста.
  • Запобігати попаданню їдких хімічних речовин на шкіру та дихальні шляхи;
  • Підтримувати належний рівень мікроелементів та вітамінів в організмі.

Лікар – дерматовенеролог 

Інна Шеданія